PostgreSQL на власному VPS: розумне налаштування за замовчуванням

Що насправді робить інсталятор в один клік

Перевірте встановлену версію командою psql --version. Шаблон використовує пакет дистрибутива: PostgreSQL 17 у Debian 13 і PostgreSQL 16 в Ubuntu 24.04.

Одне налаштування за замовчуванням важливіше за решту: воно слухає лише localhost. Нічого не відкрито в інтернет, доки ви явно це не зміните — база даних, доступна всьому світу з першого дня, — це те, з чого починаються історії про зломи.

Перші кроки на сервері

Підключіться через SSH і створіть реального користувача та базу даних замість того, щоб працювати як суперкористувач:

• sudo -u postgres createuser --pwprompt app
• sudo -u postgres createdb -O app appdb
• Підключення: psql -U app -d appdb -h 127.0.0.1

Усередині контейнера адреса 127.0.0.1 вказує на цей контейнер. З’єднуйте контейнери через спільну мережу Docker та ім’я сервісу бази даних.

Відкрити віддалений доступ і не пошкодувати про це

Залиште PostgreSQL на localhost. Для віддаленого адміністрування використовуйте SSH-тунель:

ssh -L 15432:127.0.0.1:5432 root@<server-ip>

psql -h 127.0.0.1 -p 15432 -U app -d appdb

Резервні копії: те, що ніхто не пропускає двічі

Ми не резервуємо ваш сервер, доки ви цього не ввімкнете: автоматичні щоденні резервні копії — платна опція, і про це сказано в наших Умовах, а не дрібним шрифтом. Для бази даних у будь-якому разі потрібні два шари: резервна копія або знімок усього сервера перед ризикованими змінами та pg_dump кудись за межі машини (cron + будь-яке об’єктне сховище) для самих даних. Дамп, який ви жодного разу не відновлювали на пробу, — це надія, а не бекап: відновіть його один раз у чорнову базу й переконайтеся, що процедура працює.